ПРОЕКТИ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. В світі все постійно змінюється, піддається переосмисленню і численним реформам. Відбувається реформування освіти  в усьому світі. Цей процес не оминув і Україні у зв’язку з приєднанням до загальноєвропейського освітнього простору.

Середня освіта, яка сформувалась у середині XX сторіччя, передбачала трансляцію учням готової інформації з предмета, а не засвоєння реальної діяльності методами тієї чи іншої науки. У багатьох країнах світу зазначений підхід давно вважається застарілим. У ньому вбачають пряму причину зменшення інтересу школярів і студентів до навчання, зменшення результативності й ефективності навчання в цілому. Окрім того, важливим є аспект, за яким орієнтування на теоретичні знання веде освітній процес в бік від вимог реальності, підготовки до життя за умов реального суспільства, подальшій роботі випускника за обраною професією.

Сучасна школа має допомагати учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, само-
програмування, самоактуалізації, саморегуляції, самореалізації, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір. Метою освіти є формування рівня соціальної зрілості учнів, достатньої для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життєдіяльності.

Вирішення даної проблеми можливе в переході від навчання «як передачі знань учню» до продуктивної освіти, коли накопичення знань учня відбувається в процесі створення ним власних освітніх продуктів-гіпотез, досліджень, творів, правил, живописних картин, комп'ютерних програм тощо. Особистісний освітній розвиток учня - його знань, почуттів, здібностей, досвіду в цьому разі відбувається одночасно із залученням його в наукові й культурно-історичні процеси, як їх повноправного учасника.
Технологія продуктивного навчання надає можливість навчання на основі практичного життєвого досвіду, що допомагає молоді в їхньому професійному пошуку, розв'язанні їхніх соціальних, освітніх психологічних і культурних проблем.

Продуктивне навчання - це процес створення учнями певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня.
Продуктивне навчання - орієнтація педагогічної діяльності на на одержання навчального і предметного продукту в самостійній діяльності.

Цілями продуктивного навчання є:

- створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;
- створення умов для розумової діяльності;

- створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань,
умінь, навичок;
- максимально пристосувати освіту до потреб людини;
- міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня;
- набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та
індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та
самовизначення;
- отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної
діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання;
- конкретний соціально значимий продукт;
- організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого
навчання;
- створення діяльнісного підходу до навчання, формування у учнів умінь
утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність;
- орієнтація на практичне дослідження успіхів у самоосвітній діяльності.

            Сьогодні учень повинен повернутися зі школи з певними результатами.

Щоб дійсно був результат і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід. Школа має максимально реалізувати головні принципи продуктивної освіти:
- служіння дитині;
- глибоке знання природи дитини законів її розвитку і виховання;
- демократизація;
- гуманізація;
- національний характер;
- вільний вибір;
- самоосвіта;
- індивідуальність;
- продуктивність, результативність.

            У зв’язку з цим змінюється і традиційний погляд на роль вчителя і учнів процесі навчання.

            Основні позиції вчителів в системі продуктивного навчання:
- наставник;
- співробітник;
- компетентний консультант-універсал;
- тренер;
- особистий радник, вчитель життя;
- науковий керівник індивідуального проекту;
- менеджер;
- партнер у плануванні, аналізі й оцінці навчання;
- співрозмовник;
- організатор навчання (через зміст передає соціокультурні зразки
пізнання);
- організатор учіння (індивідуальної пізнавальної діяльності школяра
через колективні форми роботи);
- посередник між дитиною, учнівським колективом, загалом та засобами
інформації;
- керівник групи;
- координатор;

Основні позиції учня в системі продуктивного навчання:
- суб'єкт діяльності;
- дослідник проблеми;
- учень-творець;співрозмовник;
- учень-споживач;
- самостійне отримання знань;
- створення умов саморозвитку у взаємодії з педагогом;
- рецензент;
- проектувальник свого життя.

В процесі продуктивного навчання учень:

- набуває ще до закінчення школи прикладного досвіду практичної роботи;
- починає дивитись на систему знань через призьму практичного досвіду;
- завдяки новому досвіду роботи визначає й фіксує мету поведінки та дій, що ведуть до підвищення життєвої компетентності;
- розвиває впевненість та відповідальність, здібності міжособистісного спілкуання, поєднуючи практичну роботу та навчальну програму;
- набуває творчої самостійності та здатності ефективно включатися в оточення людей;
- набуває мотивації для вдосконалення комунікативних навичок;
- набуває можливостей прикладати свої здібності в співтоваристві;
- отримує інтелектуальні стимули, необхідні для культурного входження в співтовариство;
- набуває цінних для нього професійних та ділових контактів у сфері, яка може згодом стати корисною для роботи;

Сьогодні продуктивне навчання – це спроба вийти на новий рівень творчо організованої освіти, заснованої на інтересах підлітка, який навчається самостійно та взаємодіє з педагогами та психологами лише для консультації. Таким чином учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї власної освіти. Він – організатор своїх знань, проектувальник етапів саморозвитку. Головна  ж особливість даного підходу до навчання – створення учасниками особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів, винаходів та конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, творів, програм навчання, проектів тощо.      

              Одним з елементів продуктивного навчання є використання методу проектів. В основі методу проектів - інноваційна ідея, що й складає поняття "проект" (від латинського "спрямований вперед", тобто "план, задум, реалізація мети"). Зрозуміло, що при такій організації навчально-виховного процесу педагогічний результат можна побачити, усвідомити, застосувати в практичній діяльності. Метод проекту - це метод пошуку, тобто така організація навчання, при якій учні набувають знань в процесі планування та виконання практичних завдань-проектів. Проект дає можливість тісно поєднати теорію з практикою.

      В умовах збереження класно-урочної системи проектні технології мають такі переваги:

• одночасне поєднання індивідуальної та колективної діяльності, можливість самореалізації, робота в команді;
• реалізація вікових потреб в самостійній та практичній діяльності;
• можливість бачити результат своєї діяльності;
• оцінка результатів, їх суспільна значущість;
• можливість застосування в процесі роботи над проектом сучасних технологій не тільки вчителями, але й учнями, використання "світового розуму Інтернету";
• використання різноманітних форм взаємодії, в тому числі інтерактивних, дозволяє практично реалізовувати педагогіку співробітництва;
• глобалізація освітнього процесу, націленого на певний результат, а не на невідомі цілі у майбутньому;
• можливість реальної між предметної інтеграції;
• реалізація проекту - набуття нових знань та життєвого досвіду;
• нові можливості для неформального контролю за рівнем досягнень учнів; проект - колективна творчість, де кожний реалізує свої сили та здібності;
• участь у проективній діяльності дає змогу учням здійснювати свідомий вибір: спочатку визначення сфери діяльності у майбутньому, а потім наближення до свідомого вибору професії (це положення набуває особливої актуальності саме зараз, коли ми стоїмо перед проблемою здійснення профільного навчання).

Проекти класифікуються:

• за напрямами діяльності (дослідницькі, інформаційні, прикладні);
• за кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові);
• за тривалістю (короткочасні, середньотривалі, довгострокові);
• за формами проведення (екскурсії, експедиції, дебати, круглі столи, семінари, тренінги, конференції, фестивалі, аудіо- та відеопроекти тощо).

         При вивченні іноземної мови застосування проектів є досить доцільним, адже учні мають можливість застосувати здобуті знання для вирішення нового поставленого завдання, творчого проблемного характеру. Проекти здебільшого виконуються за межами уроку, особливо в старших класах.

         Виконання завдань проекту вимагає багато часу, але при цьому дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

-    учні отримують можливість здійснювати творчу роботу в межах даної теми, самостійно здобувати необхідну інформацію не тільки з підручників, а й з інших джерел;
-    учні в проекті взаємодіють одне з одним та з учителем, вчитель виконує не лише контролюючу, а й консультативну функції;
-    посилюється індивідуальна та колективна відповідальність учнів за конкретну роботу в межах проекту;
-     у проекті враховуються інтереси та індивідуальні здібності учнів.

          Крім того використання проектів у вивченні іноземної мови має ряд специфічних особливостей, головними з яких є:

• використання мови в ситуаціях, максимально наближених умов реального спілкування;
• акцент на самостійній роботі учнів (індивідуальній чи груповій);
• вибір теми, яка цікавить учнів але безпосередньо пов’язана з умовами виконання проекту (відноситься до конкретного тематичного блоку);
• відбір мовного матеріалу, видів завдань і послідовності роботи відповідно до теми і мети проекту;
• наглядна демонстрація результату.

В методичній літературі виділяються наступні етапи роботі над проектом:

1. Визначення теми проекту.
2. Визначення проблеми і мети проекту.
3. Обговорення структури проекту, та приблизного плану роботи.
4. Презентація необхідного мовного матеріалу та перед комунікативне тренування.
5. Збір інформації: звернення до вже набутих знань та життєвого досвіду, робота з джерелами інформації, створення власної системи збереження інформації.
6. Робота в групах.
7. Регулярні зустрічі, під час яких учні обговорюють проміжні результати, вчитель коментує виконану роботу, коригує помилки у використанні мовних одиниць, проводить презентацію і відпрацювання нового матеріалу.
8. Аналіз зібраної інформації, координація дій різних груп.
9. Підготовка презентації проекту – виставки, відеофільму, театральної вистави, шкільного свята тощо.
10. Демонстрація результатів проекту (кульмінаційна точка роботи над проектом).
11. Оцінка проекту. Даний етап включає в себе не лише контроль засвоєння мовного матеріалу і розвитку мовленнєвої та комунікативної компетенції, але і загальну оцінку проекту, яка стосується змісту проекту, теми, кінцевого результату, участі окремих учнів в організації проекту, роботи вчителя тощо.

          Елемент творчості робить проектну роботу дуже індивідуальною. Працюючи над проектом учні проводять невеличку дослідницьку роботу: шукають інформацію в книгах, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації, фотографують. Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть зробити свій власний проект оригінально та неповторно, відповідно до рівня своїх знань та можливостей. Готуючи розповідь про своє оточення, учні відкривають значення англійської мови як міжнародної. Зосереджуючи свою увагу на темі, що вивчається англійською мовою, учні мають можливість ознайомитися з особливостями культур англомовних країн, і таким чином збагатити власне розуміння інших культур.
            Проектна робота може бути виконана в класі або вдома. Ключ до успіху проектної роботи - це гарна організація і підготовка. Учні вчаться працювати самостійно і самостійно планувати свій проект. Даний метод може використовуватись на будь-якому ступені навчання, в тому числі і в початковій школі. Вся справа у виборі проблеми, яка вимагає певних мовних засобів для її розробки та рішення.
             В курсі іноземної мови метод проектів може використовуватись в рамках програмного матеріалу практично кожного тематичного блоку, адже відбір тематики проводиться з урахуванням практичної значущості для школяра. Головне - це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати в процесі роботи над темою програми.  Учні ж самостійно добирають матеріал та обирають форму його презентації. Це може бути представлено у формі дискусії, газети, фільму, плакату ідей чи порад щодо вирішення того чи іншого питання. Крім того учні застосовують відомі їм лексичні і граматичні засоби для вирішення творчого завдання

           Метод проектів є надзвичайно демократичним видом педагогіки співпраці, довіри і особистої орієнтації, сприяє розвитку творчої обдарованої особистості. Принципи цієї технології забезпечують добровільність участі; свободу спілкування на принципах прагнення до взаєморозуміння, до взаємотерпимості, конструктивності; повагу до поглядів, ідей, підходів і діяльності учасників; надання можливостей для здійснення дитиною вільного і усвідомленого вибору ідей, норм, цінностей, моделей поведінки, рішень, тощо; забезпечує партнерство, рівноправну співпрацю дітей і дорослих.
Ніхто не стверджує, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем у вивченні іноземної мови, але це ефективний засіб від одноманітності, нудьги. Він сприяє розвитку творчої особистості учня, розширенню мовних знань. Це реальна можливість використати знання, отримані з інших предметів засобами іноземної мови.